Київ, вул. Володимирська 45, офіс 19

Накладення арешту та звернення стягнення

Внаслідок порушення правил дорожнього руху, водій здійснив наїзд на пішохода, що призвело до його сметрі від отриманих травм.

В рамках судового розгляду справи, скориставшись своїм правом потерпіла сторона відповідно до ст. 128 КПК України подала цивільний позов у кримінальному процесі.

Суд виходячи з норм статті 170 КПК України та керуючись статтями 171, 173 КПК України, а також власними переконаннями наклав арешт на рухоме майно обвинуваченого в порядку забезпечення заявленого в кримінальному провадженні цивільного позову, заборонив його відчуження та експлуатацію.

Адвокат обвинуваченого не погодившись з підставами та доводами відносно накладеного арешту на рухоме майно в рамках забезпечення позову виклав свої доводи щодо безпідставності та незаконності накладення такого арешту, а саме вказав суду про неможливість звернення  стягнення  на рухоме майно, оскільки воно є спільною власністю подружжя не стосуються предмету спору про право, який вирішувався в межах цивільного позову про   відшкодування заподіяної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та є предметом спору про право щодо спільної сумісної власності подружжя, який повинен бути вирішений в порядку цивільного судочинства за наявності відповідного позову (такі доводи не переконали апеляційну інстанцію яка залишила Вирок без змін).

Захисник оскаржив ухвалу апеляційного суду та Вирок суду першої інстанції до Верховного суду, який дійшов висновку про безпідставності доводів скаржника та мотивував це наступним.

По перше – рухоме майно на яке накладено арешт належить на праві власності обвинуваченому, отже прийняте судом рішення про звернення стягнення в рахунок погашення сум за цивільним позовом на вказаний автомобіль не суперечить вимогам цивільного закону.

По друге – доводи захисника про неможливість звернення  стягнення  на рухоме майно, оскільки воно є спільною власністю подружжя не стосуються предмету спору про право, який вирішувався в межах цивільного позову про відшкодування заподіяної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та є предметом спору про право щодо спільної сумісної власності подружжя, який повинен бути вирішений в порядку цивільного судочинства за наявності відповідного позову.

Таким чином, кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу не допущено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування ухвали апеляційного суду та задоволення касаційних вимог захисника немає.

Накладення арешту та звернення стягнення
5 (100%) 1 Голос[ов]
Бесплатная консультация